Ціну, умови доставки та додаткові фотографії можна отримати за запитом.
Ми сідаємо на дієти й називаємо це «здоровим харчуванням», щоб схуднути й нарешті вдягнути омріяний 42-й розмір — адже, як нас переконують, правильні форми надзвичайно важливі для особистого життя. Ми щиро віримо, що любов до себе можна заслужити лише через труднощі й самообмеження. Досягаємо бажаних цифр, але щасливішими не стаємо. Аж поки остаточно від цього не втомимося.
Нам важко хвалити й любити себе. Навіть просто стоячи десь, ми ніби хочемо перепросити за сам факт своєї присутності. Нам конче хочеться бути «милими» — цілком даремно. Упродовж життя нас підштовхують, виправляють і безперервно вдосконалюють. Особливо завзято, жорстко й переконано це часом роблять найближчі люди.
Ми погано знаємо власні бажання. Ми не навчилися відчувати, чого насправді хочемо, — і це проявляється в усьому: від сніданку до одягу в примірочній. Тож питаємо інших, чи має наше бажання право на існування. Ми прагнемо близькості й задоволення, але поводимося так, ніби головна мета — довести власну «нормальність». Саме це і є справжньою дисфункцією: бажання відповідати уявній нормі.
Рідкісні миті, коли нам дозволено бути собою, запам’ятовуються назавжди. Відчувши це одного разу, ми прагнемо повертатися до цього знову й знову. Саме тому так цінно мати змогу поділитися чимось сокровенним, не почути у відповідь осуду, показати різні частини себе й не боятися відкидання.
У певному сенсі це означає здобути право на існування — відчути себе трохи менш неправильними й недосконалими. Можливо, варто почати дослухатися до власних імпульсів: відгукується чи ні? Це справді потрібно чи лише нав’язана вигадка? І тоді виявляється, що відчувати себе та свій стан набагато важливіше, ніж відповідати суспільним уявленням.
Можливо, коли ми це зрозуміємо, стане менше безглуздих зустрічей із непотрібними людьми — адже ми точно знатимемо, чого насправді хоче наше серце. Наприклад, круасана.
Приймаймо одне одного. Хоча б іноді. Бо ми всі на це заслуговуємо.
А щодо впевненого стилю: спідня білизна насправді не відіграє вирішальної ролі у впевненості — дехто взагалі її не носить.
